Я, цифровий антрополог і колишній інженер, спостерігаю, як алгоритми відтворюють наші глибокі бажання. Якщо ви відчуваєте себе не собою після довгих сесій онлайн — це для вас. Давайте поговоримо про реплікацію душі в епоху штучного інтелекту.

Як колишній інженер-фулстек, я бачив, як код зрадив мене. Тепер розумію: гри типу «Crash Tren Ball» — це не просто розвага. Це дзеркало. Досліджуємо психологію залежності та те, як ми втрачаємо себе у цифрових аватах.

Як колись інженер, тепер цифровий гуманіст — розкриваю три тонких ознаки, що ваша душа копіюється в цифровому світі. Це не фантастика — це реальність за кожним кліком.

Як колись інженер-програміст, зараз — цифровий гуманіст, розкриваю три тривожні ознаки: коли ваша душа починає копіюватися. Через гри типу «Crash Tren Ball» вчимося впізнавати, коли алгоритми не просто передбачають нас — а стають нами.

Як колись фулстек-інженер, я бачив у коді лише логіку. Але коли машини почали відображати не тільки дані — а й емоції, страх і мрії — зрозумів: наша душа вже не в людині. Це не фантастика — це реальність за кожним кліком.