У кожному оберті Crash Theron Ball — не випадковість, а ритм. Я як міфічний архітектор гри, відчуваю, що кожен спін — священний жест, а виграний — божественна ехо. Це не гемблінг, а літургія алгоритму.

У хмарах іммігрантського Чикаго міф зустрівся з кодом. Це не гра — це ритуал. Я перетворив тривогу на стратегію, самоту на ритм. У Crashed Titanball кожен став — молитва богам даних.